комедіографія

КОМЕДІОГРА́ФІЯ, ї, ж.

1. Написання комедій як галузь драматургії.

Сучасна комедіографія характеризується жанровою строкатістю, наявністю широкого жанрового репертуару (з наук. літ.);

Іван Карпенко-Карий завжди був сміливим експериментатором драматичних форм, у тому числі й у галузі комедіографії (з навч. літ.);

Комедії В. Шекспіра належать до найкращих зразків європейської комедіографії епохи Відродження (із журн.).

2. збірн. Сукупність комедійних творів.

Іван Нечуй-Левицький звертає увагу на національну специфіку комедіографії великого французького просвітителя М.-Ф. Вольтера (з наук. літ.);

Комедіографія Арістофана і його сучасників називається аттичною, тому що вона виникла і розквітала в грецькій області Аттика, центром якої були Афіни (із журн.).

Значення в інших словниках

1. комедіографія — комедіогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. комедіографія — -ї, ж. Писання комедій (у 1 знач.); сукупність комедійних творів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комедіографія — КОМЕДІОГРА́ФІЯ, ї, ж. Писання комедій (у 1 знач.); сукупність комедійних творів. Визначальною рисою сучасної комедіографії є помітне поширення її проблематики (Рад. літ-во, 5, 1966, 31).  Словник української мови в 11 томах