комендантський
КОМЕНДА́НТСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до коменданта.
Ліве крило комендантського дому почало горіти (І. Франко);
– У мене був земляк Карпо, з комендантського взводу маленький такий чоловічок (Ю. Яновський);
Вони пропонували нам записатись до Бахмутської комендантської сотнi (В. Сосюра);
Комендантські солдати бігцем віддалялися у вибалочок (Іван Ле);
Назустріч іде комендантський патруль. Їх п'ятеро, в одного при боці висить кобура (Є. Доломан).
2. у знач. ім. коменда́нтська, кої, ж. Службове приміщення для коменданта (у 2–4 знач.).
В комендантській .. біля телефона позмінно чергують озброєні комсомольці (О. Гончар);
До комендантської, поправляючи фамільну шаблю на поясі, увійшов насуплений комісар фортеці шляхтич Пшияловський (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)