Словник української мови у 20 томах

комизливість

КОМИ́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж., розм.

Властивість за знач. коми́зливий.

Тоня не може пробачити собі, що так мучила його різними витівками, комизливістю, вдачею своєю джинджуристою [дженджуристою] (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. комизливість — -вості, ж. Абстр. ім. до комизливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови