комплексометрія
КОМПЛЕКСОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.
Сукупність способів хімічного аналізу, в основі якого утворення комплексних сполук.
Комплексометрію використовують для визначення щільності й жорсткості води, вмісту свинцю й нікелю в рудах (з наук. літ.);
Методи комплексометрії, які засновані на реакціях комплексоутворення катіонів металів з особливими органічними реактивами-комплексонами, широко застосовують у лабораторній практиці (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)