комплект
КОМПЛЕ́КТ, у, ч.
1. Повний набір предметів, які становлять щось ціле або мають однакове призначення.
Зробіть у книгарні наказ, щоб вони вислали .. 4 комплекти (том 1, 2, 3-й, 4-й) моїх оповідань (М. Коцюбинський);
Небагато там речей було: кілька комплектів білизни, дбайливо загорнений новий смокінг (М. Дашкієв);
Iсторик, зiпершись плечима на стiну, розмотував струни для Ганиша – музикант натягував на скрипку новий комплект (Р. Андріяшик);
Тоді ж я піднімаюся драбиною на верхні поверхи, до складів і беру собі свіжий комплект солдатської білизни (О. Ірванець);
До комплекту лічильно-аналітичних машин входять сортувальна машина і табулятор (з наук.-попул. літ.).
2. Визначена кількість осіб за штатом і т. ін.
Товариство було в комплекті, отже господарі .. попросили гостей до наставленої вечері (І. Франко);
Комплект пасажирів був повний, і серед них небагато було з квитками ближче Бомбея (Ю. Смолич);
Для повного комплекту бракувало ще одного льотчика – може, він просто був відсутній (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)