компот
КОМПО́Т, у, ч.
Солодка рідка страва зі свіжих фруктів, ягід і т. ін., зварених у воді.
Тiльки Гриня, насупившись, взявся за компот, як до зали, прослизнувши десь через кухню, розбентежено влетiла Тамара-зоотехнiчка (О. Гончар);
– Зараз вона почне частувати тебе компотом із райських яблучок, – сказав Марек. – Ти їй сподобався (М. Малиновська);
Коли нянька поставила перед нею склянку холодного компоту, розсудливо повідомила: – Від завтра, Ангеліночко, ти не потрібна мені (Люко Дашвар);
// Те саме, що узва́р 1.
Христя почастувала всіх справжніми варениками з сиром та сметаною, потім запропонувала компот з сушні (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)