компрометувати
КОМПРОМЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що.
Виставляти кого-, що-небудь у непривабливому світлі; шкодити добрій славі когось, чогось.
– Ти компрометуєш мене в очах працівників управління і навіть вище (М. Коцюбинський);
– Я не хочу більш компрометувати ваш чесний дім своєю присутністю!.. (П. Колесник);
Не можна порядній людині компрометувати себе розмовою з такою людиною (В. Владко);
– Ти, мабуть, навмисне це все вигадуєш, щоб компрометувати нас (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)