комунальний
КОМУНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним.
Зникне разюча вiдмiннiсть мiж мiстом i селом. I станеться це не за рахунок механiчного перенесення комунальних зручностей мiста в село, а завдяки взаємному обмiну кращими можливостями обох способiв громадського життя (О. Бердник);
Перетнувши майдан, дівчина подалась до центру міста... Ось нарешті і той цегляний комунальний будиночок блимав освітленими вікнами... (Є. Гуцало);
На основних маршрутах перевезення в місті здійснюються комунальним транспортом (із журн.);
Проблемою тварин займається переважно державне комунальне підприємство “Тварини в місті” (з газ.);
* Образно. О, комунальний віршопис! Ти смачно п'єш і м'яко спиш (І. Багряний).
2. Прикм. до кому́на 4.
Комунальне управління мають і багатомільйонний Париж, і село з десятьма жителями (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)