комісарів
КОМІСА́РІВ, рова, рове.
Прикм. до коміса́р.
Раптом комісарові руки затремтіли від гніву (Д. Бузько);
Він [директор] дуже боявся, що хтось з учнів не встане або ж нешанобливо відповість на яке-небудь комісарове запитання. Він знав, як ненавидять його вихованці фашистів (О. Довженко);
– Так, пане. Але я хочу просити вас... як комісарового повіреного... (Ю. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)