комічність
КОМІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. комі́чний 1.
– Як розлучать нас, то я .. голову об мур розіб'ю, – сказав .. Начко спокійним, але до комічності рішучим голосом (І. Франко);
Незважаючи на комічність свого становища, Гладун, здається, теж був вдоволений, що справа обернулася так (О. Гончар);
Усвідомивши комічність ситуації, я усміхнувся (І. Росоховатський).
Словник української мови (СУМ-20)