конверт
КОНВЕ́РТ, а, ч.
1. Пакет із паперу, певним чином складеного й склеєного, у який вкладають лист, документи і т. ін. для пересилання поштою або для передавання кому-небудь.
– Куди пошлють з конвертом, миттю збігаю (Ганна Барвінок);
По хвилі вернувся [Начко] з цілою зв'язкою .. заклеєних конвертів і звитків телеграм (І. Франко);
Людина не певна, чи вона встигне розпечатати конверта з листом від коханої (І. Багряний);
Його [листа] згорнули вчетверо і поклали в конверт – без марки, бо на фронт, – і виписали адресу: номер польової пошти (Ю. Смолич);
Сергій навіщось акуратно поскладав конверти (І. Білик);
* Образно. Спробував би хто на волі таке заспівати – одразу б його за шкіру й у конверт! (Б. Антоненко-Давидович).
2. Ковдра для немовлят, що має форму такого пакета.
Конверт для новонароджених – необхідна річ при виписці немовлят, у прогулянках на свіжому повітрі (з навч. літ.);
Конверти для немовлят – один із важливих атрибутів дитячого комфорту (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)