конгломерація
КОНГЛОМЕРА́ЦІЯ, ї, ж.
Особливе з'єднання окремих предметів в одне ціле, в якому вони зберігають свої риси й властивості.
Вершництво скотарів – кочове, воно імперіалістичне, призводить до конгломерації народів і до поширення теренових меж (В. Домонтович);
Конгломерацією може бути сукупність фірм, які не мають яких-небудь виробничих основ, але об'єднані організаційними або фінансовими зв'язками (з навч. літ.);
Створення потужних комунікаційних медіа-систем, або глобальних систем масової комунікації, відбувається завдяки концентрації й конгломерації (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)