кондиційність
КОНДИЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., спец.
Властивість за знач. кондиці́йний.
Враховуючи весь комплекс показників посівної якості насіння, визначають його кондиційність (з навч. літ.);
– Кондиційність твоєї гречки найвища (М. Стельмах);
* Образно. Я розхвалював свій “товар” [сина], а те, що Аркадій Васильович міг не повірити у його високу кондиційність, мабуть, усі батьки отако вихваляють при вступі дітей (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)