Словник української мови у 20 томах

конкатенувати

КОНКАТЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, інформ.

Сполучати, з'єднувати.

Кілька випромінювачів можна конкатенувати за допомогою рознімання (з наук.-попул. літ.);

Значення, що відповідають цілим числам, можна підсумувати, але не можна конкатенувати, а значення, що відповідають символам, можна конкатенувати, але не можна підсумувати (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. конкатенувати — -ую, -уєш, недок. Здійснювати конкатенацію.  Великий тлумачний словник сучасної мови