Словник української мови у 20 томах

конкретизовувати

КОНКРЕТИЗО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., КОНКРЕТИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод.

Надавати чому-небудь конкретного вираження; визначати конкретно, точно, предметно.

У листах просимо конкретизовувати інформацію, чітко вказуючи на необхідність проходження стажування або спеціалізації (з мови документів);

– Перш ніж конкретизувати, треба зважити на деякі об'єктивні фактори (М. Чабанівський);

– Ну, я просто не заперечую, що сміх теж може нести очищення і що веселість і драйв також можна узагальнити, а смуток – конкретизувати (І. Карпа);

Попри загальне формулювання потреби українців у “Всеслов'янській Спілці”, Драгоманов намагався конкретизувати засади творення цієї грандіозної організації (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)