консервант
КОНСЕРВА́НТ, а, ч.
Речовина, яка забезпечує тривале зберігання (консервацію) харчових продуктів і деяких матеріалів.
– У паперових пакетах молоко й за мiсяць не скисає. Бо з консервантами! (Г. Вдовиченко);
Дія консервантів спрямована безпосередньо на клітини мікроорганізмів – уповільнення ферментативних процесів, синтезу білка, руйнування клітинних мембран (з наук. літ.);
Традиційними консервантами для харчової мети є оцет, цукор і сіль (з наук.-попул. літ.);
Хімічні консерванти можуть накопичуватися в продукції тваринництва та в залишковій кількості потрапляти в організм людини (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)