консигнація
КОНСИГНА́ЦІЯ, ї, ж., екон.
Різновид комісійної торгівлі, за якої експортер (консигнант) на певних умовах доручає іноземній фірмі (консигнатору) продати свій товар.
Консигнацію застосовують у тих випадках, коли важливо не втратити час продажу, оптимальний з погляду ефективності угоди, або коли чинник негайної поставки товару має значення (з наук. літ.);
У разі консигнації одна сторона бере на себе обов'язок за винагороду протягом певного часу продати від свого імені товари, передані їй іншою стороною (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)