консорціум

КОНСО́РЦІУМ, у, ч., екон., фін.

Об'єднання банків, промислових підприємств і т. ін.

Уведення ступеня “магістр” консорціумом навчальних закладів, а не одним і тим самим університетом має суттєві переваги (з наук. літ.);

Фінансування інвестиційних проектів у консорціумах здійснюється шляхом проектного кредитування (з наук.-попул. літ.);

Вільямс вступає в контакт з фармацевтичним консорціумом (О. Авраменко, В. Авраменко).

Значення в інших словниках

1. консорціум — консо́рціум іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. консорціум — [консорц'іум] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў  Орфоепічний словник української мови
3. консорціум — -у, ч. Об'єднання групи монополістів (перев. банківських) для здійснення значних фінансових або комерційних операцій. Фінансовий консорціум. || Тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. консорціум — (англ. сопsular invoice) 1. тимчасове об’єднання різних підприємств (виробничих, наукових, торговельних, фінансових та ін.) для вирішення конкретних завдань – реалізації цільових програм та проектів. Після виконання поставленого завдання...  Економічний словник
5. консорціум — консо́рціум (від лат. consortium – співучасть, спільність) одна з форм капіталістичних монополій; угода групи банківських або промислових монополій для спільного здійснення великих фінансових операцій.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. консорціум — див. синдикат  Універсальний словник-енциклопедія
7. консорціум — КОНСО́РЦІУМ, у, ч. Об’єднання групи монополістів (переважно банківських) для здійснення значних фінансових або комерційних операцій. Фінансовий консорціум.  Словник української мови в 11 томах
8. консорціум — рос. консорциум 1. Одна з форм монополій, об'єднаних на підставі угоди групи банківських або промислових монополій для здійснення спільних великомасштабних фінансових програм.  Eкономічна енциклопедія