конституювати
КОНСТИТУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що, книжн.
Установлювати, визначати склад, зміст чого-небудь.
Свої претензії на чільне місце в українській громадсько-політичній еліті П. Скоропадський намагався конституювати шляхом створення партії, яка б ідейно й організаційно консолідувала певні сили суспільства правоцентристського спрямування (з наук.-попул. літ.);
Коли автори проекту Конституції конституюють проблему оперативного управління, то необхідно було подбати й про стратегічне управління, що набагато важливіше (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)