консулат
КОНСУЛА́Т, у, ч., рідко.
Те саме, що ко́нсульство 1.
– Ще тут бої йдуть, а він [консул] уже в Одесі свою лавочку прикрив .. і гайда в путь. У Києві, мовляв, американський консулат відкриває... (О. Гончар);
– Правом недоторканності консула! – вигукнув Массарі .. – Пане бургомістре, я сьогодні ж виїду з консулатом зі Львова, якщо ви не припините цю бійню! (Р. Іваничук);
Хай тим, що добре дурнів можуть грати, Належать почесті і консулати (Д. Павличко, пер. з тв. В. Шекспіра).
Словник української мови (СУМ-20)