Словник української мови у 20 томах

контрабас

КОНТРАБА́С, а, ч.

Великий струнний смичковий музичний інструмент, що має форму скрипки.

В кутку стояла величезна шафа, в котрій .. були інструменти на цілий оркестр: і контрабаси, і валторни, і скрипки (В. Самійленко);

Раптом заплакало небо, заскавучало надривно й відразливо, наче хто сіпнув струну на велетенському контрабасі (Ю. Бедзик);

* Образно. На мерзлий тротуар із пивниць долітали розбитими скалками сміхи скрипки й .. хрипіння контрабасу (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Він був страшний – боки позападали, щетина на спині наїжилася, а трубив кнур, як контрабас: брав у октаву, то нижче то вище (І. Багряний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. контрабас — контраба́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. контрабас — -а, ч. Найбільший струнний смичковий музичний інструмент, що має форму скрипки й найнижче звучить серед смичкових інструментів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрабас — (іт. contrabasso) — найбільший за розміром і найнижчий за звучанням смичковий інструмент з родини скрипок. Стрій струн: E1, A1, D, G. На К. грають стоячи або сидячи на високому стільці.  Словник-довідник музичних термінів
  4. контрабас — контраба́с вул. контрабандний товар (м, ср) ◊ дире́ктор контраба́су начальник митниці (м, ср)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. контрабас — У, ч. Контрабанда. Контрабасом ввезений продукт.  Словник сучасного українського сленгу
  6. контрабас — контраба́с (італ. contrabbasso) найнижчий за звучанням струнний смичковий музичний інструмент.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. контрабас — Найбільший за розмірами і низький за звучанням струнний смичковий музичний інструмент (хордофон); т.зв. транспонуючий інструмент (партія для к. нотується на октаву вище); 4 струни квантової настройки: E, A, d, g — звучать на октаву нижче; часом використовують к. п'ятиструнний.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. контрабас — Контраба́с, -су; -ба́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. контрабас — КОНТРАБА́С, а, ч. Найбільший струнний смичковий музичний інструмент, що має форму скрипки й найнижче звучить серед смичкових інструментів. В кутку стояла величезна шафа, в котрій..  Словник української мови в 11 томах