контрактація
КОНТРАКТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. контрактува́ти.
Договірні відносини між сільськогосподарськими товаровиробниками й державою у сфері реалізації сільськогосподарської продукції для державних потреб регулюються спеціальними нормативними актами та особливим видом договору – договором контрактації сільськогосподарської продукції (з наук. літ.).
2. Форма державної заготівлі сільськогосподарської продукції та худоби на основі договорів, які укладаються заготівельними організаціями з сільськими виробниками.
– А якщо скажуть теля на контрактацію здати?.. – Може й таке бути... – зітхнув Пуцик (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)