контрасигнація
КОНТРАСИГНА́ЦІЯ, ї, ж., юр.
Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ.
Призначення контрасигнації, що має давню історичну традицію, започатковану ще у феодальні часи, виявляється насамперед у тому, щоб зняти з голови держави політичну (конституційно-правову) відповідальність за прийняті ним рішення і покласти її на уряд та його окремих членів (з навч. літ.);
Частина 4 Статті 106 Конституції України передбачає необхідність скріплення деяких актів Президента України підписами прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. Така процедура називається контрасигнацією (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)