контрастно
КОНТРА́СТНО.
Присл. до контра́стний.
Дьогтярно-чорні очі її серед усього білого виділялися різко, контрастно (І. Волошин);
Тамуючи подих, витяг котушку з бачка. Ура! Проявлено нормально – кадрики проступають чітко й контрастно! (М. Дашкієв);
У сяйві прожекторів, що освітлювали кулясту поверхню астероїда, вельми контрастно випливла людська постать у скафандрі (М. Руденко);
На чистому, по-науково жовтуватому, наче пергамент, обличчі Ховрашкевича контрастно виділялися, мов краватка-метелик, густі й руді вуса (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)