контроверза

КОНТРОВЕ́РЗА, и, ж., книжн.

Суперечка, розбіжність думок, спірне питання; контроверс.

Він [козак Гук] справляв на Січі уряд підписаря, й Сироватці вдивовижу, звідки взявся тут, у степу. Неначе з хмари впав. Без контроверзи ворога погнав (Ю. Мушкетик);

Дослідження спричинило жваве обговорення, в якому було чимало контроверз і тенденційності, національної пихи та обмеженості, з одного боку, й суб'єктивізму та нерозуміння справи, з іншого (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. контроверза — контрове́рза іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. контроверза — -и, ж., книжн. Суперечка, розбіжність, спірне питання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. контроверза — контрове́рза (франц. controverse, від лат. controversia – суперечка) розбіжність; опір, здебільшого науковий; боротьба думок.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. контроверза — СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.  Словник синонімів української мови
5. контроверза — КОНТРОВЕ́РЗА, и, ж., книжн. Суперечка, розбіжність, спірне питання.  Словник української мови в 11 томах