контрхід
КОНТРХІ́Д, хо́ду, ч.
Хід у відповідь на певну дію.
Кампанія на контрхід, як й інші негативні виборчі кампанії, вимагає доброго знання свого головного конкурента, вміння спрогнозувати його поведінку, чітко вибудуваної лінії інформаційного впливу на маси (з навч. літ.);
Обурені українські козаки й журналісти зробили ефектний контрхід, нагадавши, що Кубань колись належала Україні і дарча грамота цариці Катерини це підтверджує (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)