Словник української мови у 20 томах

конфліктогенний

КОНФЛІКТОГЕ́ННИЙ, а, е.

Стос. до конфліктогена.

Правовий статус особи – одна з першооснов конституцій, а права людини, як свідчить історія, – чи не найбільш конфліктогенний чинник суспільного розвитку (з наук. літ.);

Конфліктогенний чинник є причиною породження вербального конфлікту, явищем, що негативно характеризує комуніканта як мовну особистість з лінгвальної, паралінгвальної та екстралінгвальної сторін (з наук. літ.);

Наразі однією з конфліктогенних проблем міжнародної міграції вважається інститут біженців (з наук.-попул. літ.);

Конфліктогенна поведінка провокує конфлікт, який виникає, коли потреби однієї людини заважають задоволенню потреб іншої (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. конфліктогенний — конфліктоге́нний прикметник  Орфографічний словник української мови