концептологія

КОНЦЕПТОЛО́ГІЯ, ї, ж.

Окремий напрям у лінгвокультурології, що вивчає концепти як культурні константи, їхній зміст, а також взаємовідношення концептів у межах концептосфери – національної, художньої або індивідуальної.

Предметом дослідження концептології є етнічний менталітет носіїв певних природних мов, зокрема й сукупність групових поведінкових і когнітивних стереотипів (з наук. літ.);

// збірн. Сукупність концептів окремої концептосфери.

Серед багатьох концептуальних досліджень, які помітно активізувались останнім часом, особливе місце посідають студії з концептології сакральних текстів, насамперед Біблії (з наук. літ.).