кон'юнктурництво
КОН'ЮНКТУ́РНИЦТВО, а, с.
Поведінка, ставлення когось до кого-, чого-небудь залежно від кон'юнктури, що склалася на поточний момент.
Уникаючи конформізму й кон'юнктурництва, Леонід Талалай у своїй ліриці повернувся до ідеї мистецької чистоти, яку почав не обстоювати, а реалізувати (з наук.-попул. літ.);
Революційна концепція українського націоналізму рішуче відкидає будь-яке кон'юнктурництво й пристосуванство, зокрема ідеологічне (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)