координатний

КООРДИНА́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до координа́та.

Координати небесних світил є основою для побудови координатних систем у космічному просторі (з наук. літ.);

Проекція суми двох або декількох векторів на координатну вісь дорівнює алгебраїчній сумі проекцій цих векторів на цю вісь (з наук. літ.);

Дійсні числа зручно зображати точками на координатній прямій (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. координатний — координа́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. координатний — -а, -е, спец. Прикм. до координата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. координатний — КООРДИНА́ТНИЙ, а, е, спец. Прикм. до координа́та. Лінія в просторі може бути визначена трьома координатними параметричними рівняннями (Курс мат. анал., II, 1956, 104); Координатні осі; Координатні площини.  Словник української мови в 11 томах