копр
КОПР, а, ч.
Жук родини пластинчастовусих із чорним овальним тілом завдовжки 10–25 мм; гнойовик.
За спостереженнями відомого французького ентомолога, у тихі теплі вечори копри з голосним гудінням літають, розшукуючи купи гною, а в холодну або навіть у теплу погоду перед похолоданням чи дощем залишаються у своїх нірках (з наук.-попул. літ.);
Копри харчуються гноєм (з навч. літ.);
Серед гнойовиків, що зустрічаються у степовій зоні нашої країни, найбільш цікавим є місячний копр, якого занесено до Червоної книги України (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)