копрій
КОПРІ́Й, ю́, ч.
Ефіроносна рослина, олію з якої використовують у харчовій, парфумерній промисловості та медицині; фенхель.
Копрій вимогливий до якості й родючості ґрунту, потребує вологи й найкраще росте на глибоко оброблених ґрунтах з органічними добривами (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)