Словник української мови у 20 томах

копти

КО́ПТИ, ів, мн. (одн. копт, а, ч.).

Етноконфесійна група єгиптян, що сповідують християнство.

Марія найнялася прясти У копта вовну. А святий Іосиф взявсь отару пасти, Щоб хоч козу ту заробить На молоко малій дитині (Т. Шевченко);

Котигорошка зустрів сотник .. – середнього віку копт з великим хрестом на грудях (В. Кожелянко);

Живуть копти переважно в містах Верхнього Єгипту в долині річки Ніл (з наук.-попул. літ.);

Нинішні корінні єгиптяни – копти – й досі роблять собі на руках татуювання у формі так званого коптського хреста – символу своєї віри (із журн.);

Копти навчають своїх священиків в українських семінаріях у Канаді, оскільки церковні книги коптів та українців написані спорідненою мовою (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. копти — -ів, мн. (одн. копт, -а, ч.). Назва єгиптян-християн, нащадків давніх єгиптян.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. копти — Народність, яка живе переважно в містах Єгипту, невел. кількість у Судані; бл. 6 млн.; нащадки стародавніх єгиптян; мова коптська, витіснена араб.  Універсальний словник-енциклопедія
  3. копти — КО́ПТИ, ів, мн. (одн. копт, а, ч.). Назва єгиптян-християн, нащадків давніх єгиптян.  Словник української мови в 11 томах