копірайт
КОПІРА́ЙТ, ч.
1. род. у. Право, яке регулює відношення, пов'язані зі створенням, виданням та використанням творів літератури, науки, мистецтва і т. ін.; авторське право.
Всі публікації з зарубіжних джерел подаються .. без зазначення дати, – причина, як неважко здогадатися, вельми тривіальна: за інформацію (читай “копірайт”) .. треба платити (О. Забужко);
– Цікаво, чи прилетить до них коли хто .. з корпорації судитися за копірайт (І. Карпа);
Ніхто не може гарантувати, що легально придбані програми створено без жодного порушення копірайту (з наук.-попул. літ.);
Єдино можливим способом контролю порушень копірайту на пошукових серверах Інтернету є усунення тексту на вимогу автора (із журн.).
2. род. а. Спеціальний конвенційний знак, який засвідчує охорону авторського права і вказує на його власника.
Правила про порядок застосування копірайта видано більшістю країн, які приєдналися до Всесвітньої конвенції про авторське право, розробленої за участю ЮНЕСКО і підписаної 6 вересня 1952 року в Женеві (з наук.-попул. літ.);
Знак копірайта ставлять на авантитулі разом із прізвищем автора (з навч. літ.);
Копірайт на операційних системах чинний протягом п'яти років (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)