корвет
КОРВЕ́Т, а, ч.
1. іст. Військовий корабель вітрильного і вітрильно-парового флоту в XVII–XIX ст. для розвідки, зв'язку і т. ін.
Англійські .. корвети .. стояли всуміш із сирійськими (З. Тулуб);
Капітан Джонс на власний страх і ризик на своєму 18-гарматному корветі сам відправився в небезпечний рейс до північних берегів Англії (В. Малик).
2. Корабель для протичовнової та протиповітряної оборони, дозорної служби, супроводження транспортів.
Корвет нападного флоту втратив фок і грот, на палубі паніка, борт пробито ворожою бомбою (Ю. Яновський);
Живокіст прикипів очима до екрана. “Бригантина, каравела, фрегат, корвет?” – гарячково гадав він. Але визначити клас судна було не так легко (М. Білкун);
* У порівн. Курсують [старенькі бабусі] під моїм вікном, ніби сторожові корвети, протягом дня по кілька разів (А. Дністровий).
Словник української мови (СУМ-20)