Словник української мови у 20 томах

корекція

КОРЕ́КЦІЯ, ї, ж.

1. спец. Виправлення, усунення чого-небудь (у системі, явищі і т. ін.).

Арлен заблокував системи автоматичної корекції (О. Тесленко);

– Навігаторе, корекція курсу потрібна? – Схоже, що ні, шкіпере (О. Авраменко, В. Авраменко);

Поетичний талант чи його відсутність, Максиме, є лише прерогативою Божої волі .. І ти лише зможеш вносити певні примітивні корекції у відмірену і зафіксовану на високих чертогах твою літературну долю (С. Процюк);

Зміни в житті Платона вимагали корекції методів лікування (Люко Дашвар).

2. мед. Виправлення зору за допомогою окулярів.

Наш малий вже потребує корекції зору. Йому вже лікар прописав окуляри (Л. Костенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. корекція — коре́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. корекція — [корекц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. корекція — -ї, ж., спец. Виправлення чого-небудь. || Виправлення зору за допомогою окулярів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корекція — (від лат. correctio — виправлення, поліпшення) – усунення недоліків музичного розвитку або музично — виконавської техніки. Мета, завдання і методика К. визначаються видом порушення музичного розвитку та індивідуальними особливостями людини.  Словник-довідник музичних термінів
  5. корекція — коре́кція (від лат. correctio – виправлення, поліпшення) виправлення, поліпшення чогось. ¤ К. зору – виправлення недоліків зору за допомогою окулярів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. корекція — КОРЕКТУВА́ННЯ (внесення корективів, поправок у що-небудь, виправлення тексту в коректурі, внесення поправок у наведення гармат тощо), КОРИГУВА́ННЯ (виправлення чогось, внесення виправлень у щось); КОРЕ́КЦІЯ (виправлення чогось...  Словник синонімів української мови
  7. корекція — КОРЕ́КЦІЯ, ї, ж., спец. Виправлення чого-небудь. Для забезпечення прольоту станції на ближчій віддалі від поверхні Марса треба здійснити корекцію її траєкторії (Рад. Укр., 15.XII 1962, 1); // Виправлення зору за допомогою окулярів.  Словник української мови в 11 томах
  8. корекція — рос. коррекция (латин. correctio- поправка) -виправлення, поправка характеру зміни величини, проходження процесу з метою спрямування їх у потрібне русло.  Eкономічна енциклопедія