користування

КОРИ́СТУВА́ННЯ, я, с., чим, з чого і без дод.

Дія за знач. кори́стува́ти і кори́стува́тися 1, 2.

Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Олійник);

– Скільки вже сотень доларів накрутив лічильник? .. А ще ж оренда котеджа професора Джонса, а додаткові витрати, зв'язані з користуванням університетським комп'ютером (П. Загребельний);

Вона не могла забути свою соцкартку в багажі, адже тоді не мала б чим заплатити за користування камерою схову (О. Авраменко, В. Авраменко);

Вона [земля] має належати всьому народові і роздаватися порівну в користування тим, хто обробляє її (М. Стельмах);

А якої ваги надавав користуванню рідною мовою й дбанню за її чистоту класик російської літератури І. Тургенєв! (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. користування — (те, що вже використовувалося кимсь) ужиток, застосування, використання.  Словник синонімів Полюги
2. користування — кори́стува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. користування — -я, с., чим, з чого і без додатка. Дія за знач. користуватися. Місця спільного користування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. користування — Кори́стува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. користування — КОРИ́СТУВА́ННЯ, я, с., чим, з чого і без додатка. Дія за знач. кори́стува́тися. Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах
6. користування — рос. пользование споживання, експлуатація предметів (товарів) за їх призначенням відповідно до чинного законодавства про право власності.  Eкономічна енциклопедія
7. користування — Користування, -ня с. Пользованіе.  Словник української мови Грінченка