Словник української мови у 20 томах

коров'ячий

КОРО́В'ЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до коро́ва 1.

М'ясо її [ведмедиці] смачніше від коров'ячого (В. Гжицький);

Коров'яче ревіння з правого боку з улоговини за пшеничним ланом посилювалось. Наближалось. Ніби хто гнав корови навперейми подорожнім (Ю. Логвин);

Провела [жінка] рукою по коров'ячому боцi, обмила дiйки (Г. Вдовиченко);

// Вигот. із молока корови.

Гречана каша хвалилась, ніби вона з коров'ячим маслом родилась (прислів'я);

Сир [козиний] не гірший коров'ячого, а може, й кращий (Валерій Шевчук);

// Власт. коровам.

– Думаєте, я не зауважив, що епідемія коров'ячого сказу в Гощанському районі розпочалася одразу ж після відвідання району вашою .. делегацією з гуманітарною допомогою? (О. Ірванець);

// Такий, як у корови.

Вона сміхотливо морщить носика, світить на мене закоханими коров'ячими очима (О. Забужко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. коров'ячий — коро́в'ячий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. коров'ячий — -а, -е. Прикм. до корова 1). || Вигот. із молока корови. Коров'яче масло. || Власт. коровам. Коров'яча віспа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коров'ячий — Коров'ячий, -а, -е Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. Ном. № 4099. коро́в'яче зілля. раст. Orobanche epithimum. Шух. І. 22.  Словник української мови Грінченка