короткотривалість
КОРОТКОТРИВАЛІ́СТЬ, лості, ж.
Властивість за знач. короткотрива́лий.
Прості і зворушливі [квіти] в беззахисності і короткотривалості свого існування (Н. Сняданко);
Якщо монголи внаслідок короткотривалості свого панування над Китаєм принаймні збереглися як народ, то маньчжури як народ фактично перебувають на грані загибелі (з наук. літ.);
Серцево-судинна система в новонароджених тварин погано адаптована до вимог навколишнього середовища. Про це свідчить коротка систола та діастола, короткотривалість серцевого циклу в ранньому віці телят (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)