корпія

КО́РПІЯ, ї, ж., заст.

Перев'язувальний матеріал – висмикані зі старого полотна нитки.

Стрепетнулась тривога в серці Ольги, яка стояла поблизу з наготовленими медикаментами, ватою, корпією для перев'язки (В. Барка);

Майор, обмивши краєчки рани свіжою водою, наклав щільний тампон з трута й корпії, міцно перев'язав (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).

Значення в інших словниках

1. корпія — ко́рпія іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. корпія — -ї, ж., заст. Висмикані зі старого полотна нитки, що їх уживали замість вати та марлі як перев'язувальний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корпія — КО́РПІЯ, ї, ж., заст. Висмикані зі старого полотна нитки, які вживали замість вати та марлі як перев’язувальний засіб. Коли почали проводить ранених, то мати по всьому Бобринцеві ходила та випрошувала старі полотняні речі, заставляючи учеників своїх.. робить корпію (Збірник про Кроп., 1955, 47).  Словник української мови в 11 томах