корсаж

КОРСА́Ж, а, ч.

1. заст. Корсет (у 1 знач.).

Марина в платті до лиця. Плаття коротке з корсажем (І. Карпенко-Карий);

Може, це випадок? Може, стелила вона ліжко, а за корсажем була в неї квітка й упала (Г. Хоткевич);

Санда витягла з-за корсажа записку і подала її Анжелі (М. Чабанівський);

І птиці лісові над нею щебетали. Спустившись, об корсаж черкалися крильми (В. Стус).

2. Твердий пояс спідниці або штанів.

Гість ходив по корчмі.., легко несучи на коротких тонких ногах великий, ледь стягнутий корсажем .. живіт (Н. Рибак);

Звужені штани в старовинному китайському костюмі мали дуже широкий, майже під пахви, корсаж, а також просторіший крій у талії (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. корсаж — корса́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. корсаж — -а, ч. 1》 заст. Частина жіночої сукні, що охоплює груди, спину й боки. 2》 Твердий пояс спідниці або штанів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корсаж — корса́ж (франц. corsage, від corps – тіло, стан) 1. Частина жіночого плаття, що обіймає груди, спину і боки. 2. Пояс спідниці.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. корсаж — КОРСА́Ж, а, ч. 1. заст. Частина жіночої сукні, що охоплює груди, спину й боки. Марина в платті до лиця. Плаття коротке з корсажем (К.-Карий, І, 1960, 431); Санда витягла з-за корсажа записку і подала її Анжелі (Чаб., Балкан, весна, 1960, 248).  Словник української мови в 11 томах