корста

КО́РСТА, и, ж., заст.

Труна.

Над головами людей коливалась, пливла вкрита знаменом корста з прахом воєводи Рубача (С. Скляренко);

Видовбана з дуплистої липової колоди корста стояла на санях, запряжених парою волів (В. Малик);

Був похований [князь Володимир] у церкві святої Богородиці в приділі святого Клемента, в мармуровій корсті, під молитви, сльози, ридання й сум усього Києва (П. Загребельний).