космодром
КОСМОДРО́М, у, ч.
Комплекс споруд і технічних засобів для запуску космічних кораблів, штучних супутників Землі та інших космічних апаратів.
Плюючись вогнем, безшумно причалює до космодрому величезна ракета (М. Дашкієв);
Корабель сів на космодромі штучного супутника (І. Росоховатський);
Півкілометровий аквамариновий сфероїд важко одірвався від майдану космодрому, низьке потужне гудіння магнітно-гравітаційних двигунів сколихнуло гори (О. Бердник);
Найвигідніше розташування космодрому – на екваторі, адже стартуючий носій може якнайповніше використовувати енергію обертання Землі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)