котельник
КОТЕ́ЛЬНИК, а, ч.
Те саме, що казаня́р.
В Севастополі раптом усе затихло. Так довго гриміло й нестерпно гуло, наче у велетенському корабельному казані, якого клепають з усіх боків сотні котельників (В. Кучер);
Директор цукрового заводу, знаючи, які руки у котельника, поламавшись, таки прийняв його на завод (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)