котильйон

КОТИЛЬЙО́Н, у, ч.

1. Кадриль, фігури якої перемежовуються вальсом, полькою та іншими танцями.

Букетом, який .. подав [Роман] Стефанії при котильйоні, він зовсім здобув собі її серце (О. Маковей);

Все бачив Ленський. У грудях Огонь ревнивий розгорівся; Проте, стримавши гнівний тон, Він кличе Ольгу в котильйон (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

2. Музика до такого танцю.

До того як починає звучати котильон, учасники шикуються в колону парами, проходять маршем і потім розходяться по лініях (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. котильйон — котильйо́н іменник чоловічого роду танець іст.  Орфографічний словник української мови
2. котильйон — -а, ч. Старовинний танець, що нагадує вальс у швидкому темпі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. котильйон — (фр. cotillon) — парний бальний танець французького походження, де всі пари повторюють рухи першої під музику популярних танців (вальсу, мазурки, польки). Відомий з XVIII ст., але особливого поширення набув наприкінці ХІХ ст.  Словник-довідник музичних термінів
4. котильйон — котильйон → котильон  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. котильйон — котильйо́н (франц. cotillon) бальний танець французького походження, що складається з кількох самостійних танців та ігор.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. котильйон — Котильйо́н, -ну; -йо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. котильйон — КОТИЛЬЙО́Н, а, ч. Старовинний танок, що нагадує вальс у швидкому темпі. Букетом, який.. подав [Роман] Стефанії при котильйоні, він зовсім здобув собі її серце (Мак., Вибр., 1954, 182).  Словник української мови в 11 томах