кофе
КО́ФЕ, невідм., с., заст.
Те саме, що ка́ва¹.
Пішла [Марта Кирилівна] в пекарню, заглянула в каструлі, навіщось вилаяла куховарку, понюхала кофе і чогось причепилася до Марусі (І. Нечуй-Левицький);
Марфа Галактіонівна допиває свою склянку кофе, допомагає Явдосі поставити посуд в буфет і нарешті сідає проти вікна (М. Хвильовий);
Вона справно пила щоранку кофе з сухариками (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)