кочержилно
КОЧЕРЖИ́ЛНО, а, с., розм.
Держак кочерги (у 1 знач.).
Рубай, сину, ясенину, буде кочержилно (П. Чубинський);
* У порівн. – В тебе язик випаде такий завдовжки, як кочержилно .. Допекла ти й батькові до живих печінок (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)