кпини

КПИ́НИ, кпин, мн., розм.

Те саме, що кепкува́ння.

Нута був спокійний, любив жарти і кпини (І. Франко);

Цей день починався невдало для Анатолія. Ота несподівана зустріч у машині. Тепер кпини начальника цеху (П. Загребельний);

Маргаритині кпини були такі ущипливі, несправедливі і навіть непристойні, що він досі дувся на неї (О. Авраменко, В. Авраменко);

Він, ніби нічого не сталося, дозволяв собі кпини над доглядачем (Б. Левін);

Мене образив такий грубий тон і оці кпини, але я змовчав (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. кпини — Кпи́ни: — кепкування [9;XI] — кепкування, насміхи [43] — насміх; [V]  Словник з творів Івана Франка
2. кпини — кпи́ни множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
3. кпини — див. ГЛУЗИ.  Словник синонімів Караванського
4. кпини — див. жарт; насмішка  Словник синонімів Вусика
5. кпини — кпин, мн., розм. Те саме, що кепкування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кпини — бра́ти на кпи́ни (на кпин, діал. на кпи) кого, що. Кепкувати, глузувати, насміхатися з когось. Ся насмішка дуже розсердила Їжака, бо .. коли хто його ноги бере на кпини, то він того не може дарувати (І. Франко); — Може б, і ви помахали косою?...  Фразеологічний словник української мови
7. кпини — НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше, ГЛУЗ перев. мн., розм., КПИ́НИ мн., розм., СМІ́ХИ мн., розм., СМІ́ШКИ мн., розм.  Словник синонімів української мови
8. кпини — КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкува́ння. Нута був спокійний, любив жарти і кпини (Фр., IV, 1950, 12); Цей день починався невдало для Анатолія. Ота несподівана зустріч у машині. Тепер кпини начальника цеху (Загреб.  Словник української мови в 11 томах
9. кпини — Кпини, кпин ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.  Словник української мови Грінченка