крабик
КРА́БИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до краб.
Вода здавалася занадто холодною, але плавалося в ній легко: то було таки нормальне море, хоч і маленьке, по його дну, поміж кущиків деревію та споришу вже сновигали крабики, а над ними гойдалися якісь невиразні тіні (Н. Околітенко);
Крабик сховався за великим камінцем (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)