краватка-метелик

КРАВА́ТКА-МЕТЕ́ЛИК, ~и-~а, ч.

Стрічка, смужка тканини, зав'язана навколо коміра таким чином, що два протилежних кінці формують петлі, схожі на крила метелика.

За величезним столом, на якому височіли купи кольорового паперу, спіралі дроту і безліч якогось причандалля, сидів дуже гарний сивий чоловік з несподівано чорними бровами і чорними, по-молодецькому закрученими догори вусиками, у білій накрохмаленій сорочці, з краваткою-метеликом (В. Нестайко);

– Я носив би лайкові рукавички, краватку-метелик і котелок на голові. Це мені теж би личило, я в цьому не сумніваюсь. Але ж не та епоха, Грак! (О. Чорногуз);

Умостившись за столиком у першій-ліпшій кав'ярні, я замовив кирпатому хлопчикові, чий фірмовий костюм із краваткою-метеликом різко контрастував із зовнішністю підпаска, чайник заварного зеленого чаю з м'ятою (А. Кокотюха);

Юліан мав купу різних рекомендацій .. Проте найліпше рекомендувала його камера в дорогому шкіряному футлярі, біла сорочка з краваткою-метеликом, а часом шовкова хустка на шиї й артистичний капелюх (Г. Пагутяк);

Мені трохи ніяково дивитися на його халат та картаті капці. Йому пасував би твідовий піджак із краваткою-метеликом... (І. Роздобудько).